юридичний орган

n комітет, комісія

- ad hoc committee спеціальний комітет

- advisory committee дорадчий комітет

- auditing committee ревізійна комісія

- budget committee бюджетний комітет

- committee room зал засідань комітету

- consultative committee дорадчий комітет

- coordination committee комітет з координації

- credentials committee комітет з перевірки повноважень; мандатна комісія

- drafting committee редакційний комітет; редакційна комісія

- executive committee виконавчий комітет

- finance committee фінансовий комітет

- hospitality committee комітет з прийомів (гостей)

- interim committee тимчасовий комітет

- joint committee спільний комітет; паритетний комітет; міжвідомча або міжпарламентська комісія

- lady's committee жіночий комітет

- liaison committee комітет зв'язку/ із зв'язку

- main committee головний комітет

- mixed committee змішаний комітет

- nominations committee комітет з виставлення кандидатур

- organizing committee організаційний комітет

- preparatory committee підготовчий комітет

- reception committee комітет для організації урочистої зустрічі

- resolutions committee комітет з резолюцій

- selection committee розпорядчий комітет

- special committee спеціальний комітет

- staff committee комітет персоналу; відділ кадрів

- standing committee постійний комітет

- Steering committee Керівний комітет (ООН)

- committee of experts комітет/ комісія експертів

- committee of heads of delegations комітет голів делегацій

- committee of honour почесний комітет

- committee of inquiry комісія з розслідування

- committee on juridical questions юридичний комітет

- committee on legal questions юридичний комітет

- committee of the whole комітет повного складу

- to appoint a committee призначити комітет

- to set up a committee заснувати/ створити комітет

- to remit to the appropriate committee передати у відповідний комітет

- to set up a committee заснувати/ створити комітет

- to sit on a committee брати участь в роботі комітету; бути членом комітету/ комісії

- in committee на розгляд комісії

- administration's crisis management committee урядовий комітет з урегулювання кризових ситуацій (США)

- C. for Overseas Development Комітет з розвитку заморських територій (Велика Британія)

- C. of Ways and Means

a) палата громад, що засідає в якості бюджетної комісії (Велика Британія)

b) постійна бюджетна комісія Конгресу (США)

- C. of the whole (House) засідання парламенту на правах комітету для обговорення якогось питання (Велика Британія)

- General C. генеральний комітет (ООН)

- the House goes/ resolves itself into C. парл. палата оголошує себе комісією для обговорення якогось питання

- International C. of the Red Cross Міжнародний комітет Червоного Хреста

- joint select committee спільний комітет Палати громад і Палати лордів (створюється для обговорення окремих законопроектів, проведення розслідування тощо, Велика Британія)

- Lord Chairman of C.s заступник голови Палати лордів (Велика Британія)

- Political and Security C. Політичний комітет (ООН)

- Select C. спеціальний комітет (створюється за рішенням Палати громад для Палати лордів для розгляду якогось питання та подання доповідей парламентові, Велика Британія)

- Standing Orders committee комітет з правил внутрішнього розпорядку (ООН)

- Steering C. керівний комітет (ООН)

1) закон; право ( як система законів); правознавство, законознавство; юстиція; професія юриста; суд, судовий процес, судова процедура; розм. юристи; правило; the law розм. поліція, поліцейський

2) атриб. юридичний, законний, правовий

•

- law-abiding

скор. OGC

Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.

[br]

Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).